«І чужому научайтесь, І свого не цурайтесь…»

У День української писемності у Грузьківському НВК було заплановано та проведено ряд заходів. Вчитель української мови та літератури В.М.Чебановська провела з учнями турнір знавців української мови "Цікаві розмови про частини мови". Діти працювали у командах, відповідали на питання вікторини, розв’язували та виконували творчі завдання. Бібліотекар В.А.Кисельова підготувала у бібліотеці виставку періодичних видань та інформаційні буклети про виникнення писемності на території сучасної України. Святкування Дня української писемності та мови 9 листопада не випадкове, адже саме цього дня православна церква вшановує пам’ять Преподобного Нестора-літописця ( бл. 1050 – 1114). Він у сімнадцять років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. "Повість минулих літ" Нестора Літописця – це перша пам’ятка Київської Русі, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Цей твір був і залишається найвидатнішою пам’яткою літописання. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його, але перевершити так і не змогли. Тому Нестора-Літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, але й словесності. Із здобуттям Україною незалежності одним із найважливіших завдань, що постало перед державою, було створення всебічних умов для розвитку і утвердження української мови як державної. Указом Президента України 1997 року було встановлено День української писемності та мови, який відзначається щорічно 9 листопада. Крім того, вихованці та педагоги закладу взяли участь в цьогорічній Всеукраїнській акції, долучившись до написання радіодиктанту "Нас багато. Ми різні. Але нас об’єднує спільна мета". Це свято спрямоване на підтримку рідної мови, привернення уваги світового українства до проблем української мови, її вивчення та розвиток, пропаганди і популяризації та водночас демонстрацію її краси й багатства, літературної довершеності. Це свято гуртує усіх нас на шляху відродження духовності, зміцнення державності, формування громадського світогляду. Адже кожен народ відбувся лише тоді, коли усвідомив себе у рідному слові.